Віктор Бедь,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік,
Науково-дослідний інститут стратегічних і політико-правових досліджень Карпатського університету імені Августина Волошина

Українсько-Американська угода

30 квітня 2025 року у Вашингтоні було підписано двосторонню угоду між Україною та США, що передбачає створення Спільного інвестиційного фонду для реконструкції України. Цей документ підписали Перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко та Міністр фінансів США Скотт Бессент. Угода стала стратегічною віхою у співпраці між державами в умовах повномасштабної російсько-української війни, яка триває з 2014 року та набула ще більш руйнівного характеру після широкомасштабного військового вторгнення Росії у 2022 році в Україну. Підписання угоди є прикладом підтримки України з боку США, включно з адміністрацією Дональда Трампа, яка акцентує увагу на прагматичному партнерстві з країнами, що поділяють спільні стратегічні інтереси. Водночас дана ініціатива втілює міжнародно-правові підходи до захисту суверенітету України, її природних ресурсів та прав на відновлення.

Основні положення угоди

• Створення Спільного інвестиційного фонду для фінансування проектів у сфері відновлення та видобутку корисних копалин.
  • Збереження Україною повного суверенітету над своїми природними ресурсами.
  • Формування доходів фонду через роялті та угоди про розподіл продукції.
  • Відсутність боргових зобов’язань з боку України перед США.

Значення для України

Угода відкриває можливості для: а) пришвидшення економічного відновлення; б) зменшення залежності від імпорту стратегічних ресурсів; в) поглиблення стратегічного партнерства з одним із ключових союзників у російсько-українській війні за незалежність — США.

Виклики та ризики

• Військові дії на частині українських територій з потенційними родовищами.
  • Загроза безпеці інвесторів та об’єктів інфраструктури.
  • Відсутність прямих механізмів гарантій безпеки для України в межах угоди.

Значення для США та адміністрації Трампа

Для США угода — це шлях до зміцнення присутності у регіоні, доступ до стратегічних ресурсів, зменшення залежності від КНР, а також реалізація зовнішньополітичного курсу адміністрації Трампа, яка послідовно виступає за вигідне двостороннє партнерство з Україною.

Міжнародно-правові аспекти

Угода відповідає міжнародному праву, зокрема Статуту ООН і принципам зебреження суверенітету. Вона укладена в інтересах українського народу та з урахуванням законного права України на відновлення і захист власних ресурсів, зокрема надалі у післявоєнний період.

Рекомендації

1. Вжити заходів для посилення безпеки стратегічних об’єктів у регіонах України, де планується видобуток.
   2. Розробити законодавчі механізми прозорого контролю за діяльністю фонду.
   3. Активно залучати міжнародних партнерів до післявоєнного розвитку з урахуванням національних інтересів України.
   4. Продовжити міжнародний тиск на Російську Федерацію для припинення військової агресії та відновлення миру з гарантією збереження територіальної цілісності України.

Висновки

Угода між Україною та США є перспективним кроком до зміцнення національної економіки, незалежності та міжнародного авторитету України. В умовах війни з Росією вона є не лише економічним, а й політичним сигналом про незворотність євроатлантичного вектору України. У довгостроковій перспективі ця співпраця може закласти підвалини нової моделі безпечного партнерства у сфері природних ресурсів.

Список використаних та рекомендованих джерел

• Офіційний сайт Міністерства економіки України (30.04.2025).
• Reuters: https://www.reuters.com/world/kyiv-is-ready-sign-resources-deal-with-us-ukraine-government-source-says-2025-04-30
• Статут Організації Об’єднаних Націй (1945).
• Міжнародне право навколишнього середовища / Environmental Law and Governance (OECD, 2023).
• Публікації Центру стратегічних досліджень (Вашингтон).
• Аналітика Atlantic Council щодо критичних мінералів у Європі (2024).
• Українські джерела: РНБО, Центр економічної стратегії, Razumkov Center.