Віктор Бедь,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік,
Науково-дослідний інститут стратегічних і політико-правових досліджень Карпатського університету імені Августина Волошина

Глобальна загроза у форматі “Росія – КНДР”: новий рівень ескалації

Останні події засвідчують докорінну зміну геополітичного балансу у російсько-українській війні: Корейська Народно-Демократична Республіка, маючи статус ядерної держави, відкрито виступила на боці Російської Федерації у збройному конфлікті проти України. Це вже не лише питання моральної чи політичної підтримки — йдеться про безпосередню військову співучасть.

Факти, зафіксовані у відкритих джерелах та на рівні заяв офіційних представників РФ, підтверджують постачання боєприпасів, артилерійських снарядів, систем озброєння, залучення північнокорейських інструкторів та військовослужбовців. Йдеться про фактичне втручання іноземної держави у воєнний конфлікт на боці держави-агресора, що суперечить Статуту ООН.

Міжнародно-правова кваліфікація: акт агресії з боку КНДР

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (1974), участь іноземної держави у збройному конфлікті на боці агресора, включно з наданням озброєння, військових радників або підрозділів, може вважатися актами агресії. Якщо підтверджується факт присутності військовослужбовців КНДР, що беруть участь у бойових діях або обслуговують техніку на території Росії, це відкриває можливість розгляду справи в рамках Міжнародного кримінального суду або створення спеціального трибуналу.

Такі дії не лише порушують міжнародне гуманітарне право, а й підривають засади глобального безпекового порядку, створюючи небезпечний прецедент співпраці між тоталітарними ядерними державами у війнах проти суверенних націй.

Коаліція диктатур: РФ — Іран — КНДР

Зростаюче зближення Москви, Тегерана і Пхеньяна формує умовну “вісь авторитаризму”, яка перетворює локальний збройний конфлікт на глобальне зіткнення цивілізаційних моделей — свободи і тиранії. Така коаліція спрямована не лише проти України, а проти міжнародного ладу, заснованого на правилах, праві, демократії та повазі до суверенітету.

Мовчання як форма потурання агресії

Відсутність чіткої і негайної реакції Ради Безпеки ООН, стриманість провідних міжнародних гравців та уникнення прямих заяв щодо статусу КНДР як сторони-агресора — викликають занепокоєння. Мовчання у таких обставинах є політичною співучастю. Якщо міжнародне співтовариство не вдасться до рішучих дій, це лише заохотить подальшу ескалацію.

Рекомендації до міжнародної спільноти

1. Визнати КНДР стороною збройного конфлікту на боці РФ, що передбачає розширення санкцій, розрив дипломатичних зв’язків та блокування активів.
   2. Запустити процедури міжнародного слідства щодо участі громадян та військових підрозділів КНДР у війні проти України.
   3. Сформувати міжнародну коаліцію правової відповідальності для держав, що постачають зброю агресору, з подальшою кваліфікацією таких дій як співучасть у злочині агресії.
   4. Активізувати дипломатичні зусилля України щодо офіційного визнання нових форм гібридної коаліції агресорів та зміни відповідного статусу КНДР у міжнародному правовому полі.

Висновки

Світ опинився на роздоріжжі: або міжнародне право знову доведе свою ефективність у стримуванні збройної агресії, або ми станемо свідками остаточного занепаду пост-Ялтинської системи безпеки. Україна сьогодні — це форпост демократії, що протистоїть не лише Росії, а цілому блоку тоталітарних держав, які об’єдналися у війні проти свободи.

У цьому протистоянні правда, гідність і міжнародне право — на боці України. Саме це дає підстави для віри у нашу перемогу, яка стане не лише національним, але й цивілізаційним тріумфом.

Список використаних та рекомендованих джерел

• Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (1974) «Визначення агресії».
• Статут Організації Об’єднаних Націй (1945).
• Rome Statute of the International Criminal Court (1998).
• Заяви Міністерства оборони України (2024–2025) щодо використання снарядів КНДР.
• Звіти міжнародної розвідки (South Korean Joint Chiefs of Staff, U.S. DoD) щодо постачання зброї КНДР до РФ.
• Офіційні повідомлення ЗМІ: Reuters, BBC, Yonhap News, The Guardian (2023–2025).
• Публікації провідних українських аналітичних центрів: Центр оборонних стратегій, РНБО, Razumkov Center.