Віктор Бедь, Віктор Вк. Бедь
Науково-дослідний інститут стратегічних та політико-правових досліджень
Карпатського університету імені Августина Волошина
м. Ужгород,
24 листопада 2025 р.
Що відбулося в Женеві 23 листопада
23 листопада 2025 року в Женеві (Швейцарія) відбулися інтенсивні переговори між делегаціями США та України на базі Місії США. Офіційно повідомлено, що сторони дійшли до так званої «refined peace framework» («оновленої та доопрацьованої рамки миру») – але
без детального оприлюднення тексту домовленостей. [1; 3 – 4]
За підсумками зустрічі було оприлюднено спільну заяву Сполучених Штатів та України («Joint Statement on United States–Ukraine Meeting» – «Спільна заява про зустріч США та України»), у якій наголошено, що консультації були «constructive, focused, and respectful» («конструктивними, зосередженими та проведеними у дусі взаємної поваги») і засвідчили «meaningful progress» («суттєвий прогрес») у доопрацюванні оновленої рамки мирного плану. У документі також підкреслено, що остаточні рішення за цією рамкою підлягають схваленню президентами України та Сполучених Штатів. [3 – 4]
Водночас йдеться лише про рамку (framework), а не про остаточну мирну угоду. Це важливий момент: ідеться про м’яке коригування скандального 28-пунктного плану адміністрації Дональда Трампа, а не про принципово новий документ.
28-пунктний план: вихідна точка переговорів
Згідно з публікаціями Axios та ABC News, 28-пунктний план адміністрації Дональда Трампа передбачає для України низку надзвичайно болючих умов. [5 – 7]
Територіальні поступки:
Воєнні обмеження:
Відмова від НАТО:
Амністія та «амністований мир»:
Керована Трампом «Рада миру»:
У британському виданні The Guardian цей документ прямо названо планом, що створює для України «impossible choice» («неможливий вибір») – між збереженням гідності й свобод та ризиком втратити ключову підтримку з боку США. [10]
Женевські переговори 23 листопада: факти та офіційні сигнали
Публічні заяви США та України.
За даними Reuters, 23 листопада держсекретар США Марко Рубіо очолив американську делегацію на переговорах з українською стороною в Женеві. [2]
Після зустрічі він заявив:
У спільній заяві, оприлюдненій на сайті Президента України та Білого дому, зазначено, що сторони погодилися щодо підготовки «updated and refined peace framework» («оновленої та доопрацьованої рамки миру»), яка має повністю «uphold Ukraine’s sovereignty and deliver a sustainable and just peace» («забезпечити повну повагу до суверенітету України та стійкий і справедливий мир»).[3 – 4]
Reuters підкреслює, що конкретні параметри цієї оновленої рамки не розкриті, а США і Україна продовжать «intensive work» («інтенсивну роботу») над деталями напередодні визначеного дедлайну. [1]
Політичний тиск та дедлайн
Паралельно Дональд Трамп публічно наполягає на тому, що Україна має погодитися з планом до Дня подяки (четвер 27 листопада 2025 року), називаючи це «acceptable deadline» («прийнятним дедлайном»).[10]
The Guardian цитує промову Володимира Зеленського, у якій він визнав цей момент «one of the most difficult in Ukraine’s history» («одним із найскладніших моментів в історії України») і наголосив, що прийняття плану в його первісному вигляді може залишити Україну «without freedom, dignity and justice» («без свободи, гідності та справедливості»). [10]
Таким чином, женевські переговори відбуваються в умовах жорсткого політичного тиску з боку Вашингтона та дедлайну, який, за словами самого Марко Рубіо, «might not be set in stone» («може бути не висіченим у камені» – «може бути гнучким»). [1]
Європейська контрпропозиція: спроба виправити найбільш небезпечні пункти
Ключовим результатом тиску України й європейських союзників стало оприлюднення європейської контрпропозиції – документа «E3» (Британія, Франція, Німеччина), який базується на американському плані, але вносить принципові зміни.[ 8; ;1; 11]
За даними Reuters, контрпропозиція передбачає, зокрема: [8]
Чисельність армії України:
Територіальні питання:
Гарантії безпеки:
документ пропонує security guarantee similar to NATO’s Article 5 clause («гарантію безпеки, подібну до статті 5 НАТО») з боку США – тобто зобов’язання розглядати масштабний напад на Україну як напад на всю коаліцію й реагувати відповідно. [8; 13]
Російські Російські активи й відбудова:
Таким чином, європейська контрпропозиція покликана обмежити ризики потенційних поступок Кремлю, закладених у первісному американському плані, та зробити переговорну рамку більш прийнятною для України й безпеки Європи загалом.
Позиція України: «червоні лінії» та політичний тиск
Офіційна спільна заява США та України, оприлюднена на сайті Президента України, містить важливі формулювання. [4]
Президент України:
Разом із тим сам факт обговорення 28-пунктного плану, який:
Слова Зеленського про небезпеку залишитися «without freedom, dignity and justice» («без свободи, гідності та справедливості») у разі прийняття плану у його первісному вигляді, звучать як чітке окреслення «червоних ліній» української сторони. [10]
Внутрішня критика в США та роль Конгресу
У самому Вашингтоні план адміністрації Трампа викликав різку реакцію частини конгресменів та сенаторів. За даними американських медіа, низка законодавців характеризує проєкт як «Russian wish list» («список побажань Росії» – «список бажань Кремля») та попереджає, що його реалізація підірве глобальну безпекову архітектуру, винагородивши агресора за повномасштабне вторгнення 2022 року. [12; 14]
Таким чином, американсько-українські переговори в Женеві відбуваються не лише під тиском Білого дому, але й у контексті жорсткої внутрішньої дискусії в самих Сполучених Штатах Америки.
Статус плану та пропозицій станом на 24 листопада 2025 року
На сьогодні, станом на 24 листопада 2025 р., ситуацію можна підсумувати так:
28-пунктний план адміністрації Трампа:
Європейська контрпропозиція (E3):
«Refined peace framework» (оновлена рамка миру), погоджена в Женеві 23 листопада
Оновлена Женевська рамка миру описана в офіційних заявах США та України як результат «highly productive» («дуже результативних») консультацій. [3 – 4]
Конкретний текст цієї мирної рамки не оприлюднено.
За повідомленнями Reuters і Washington Post, рамка покликана послабити найбільш скандальні пункти початкового плану, але не ліквідує повністю ризики для України. [1; 12]
Кремль публічно дистанціюється від подробиць плану, але раніше позитивно реагував на загальну ідею 28-пунктного підходу, зокрема щодо відмови України від НАТО та закріплення контролю над окупованими територіями. [14]
Станом на 24 листопада Москва не брала участі у женевському раунді; йдеться про узгодження позицій Заходу та України перед можливими прямими переговорами з РФ. [1]
Висновки: між тиском і шансом на справедливий мир
«Оновлена рамка» є результатом сильного опору України та Європи найнебезпечнішим пунктам американського плану. Проте саме поняття «рамки» залишає великий простір для тиску й торгу.
Підвищення ліміту армії, відсутність автоматичного визнання російського суверенітету над окупованими територіями та більш справедливе трактування російських активів – це важливі кроки, але вони не скасовують факту: ідеться про мир, у якому агресор прагне зберегти суттєву частину захопленого.
Саме в цих трьох площинах Україна не може дозволити собі капітуляційні компроміси. Відмова від НАТО, узаконення російської окупації й загальна амністія – це шлях не до миру, а до «замороження війни» та нового витка агресії в майбутньому.
Сьогодні в Женеві вирішується не лише доля українських територій, а й питання: чи може сучасний світ дозволити, щоб принцип «might makes right» («сила творить право» – «право сильного») остаточно переміг міжнародне право, справедливість і пам’ять про жертв агресії.
Якщо США й європейські союзники проголосять мир, який фактично закріплює агресію й знімає з Росії відповідальність, це стане не лише поразкою України, а й поразкою всієї системи колективної безпеки.
Список використаних електронних джерел
© Ужгородський Гуманітарно-економічний коледж. 2024
