Ужгород, 5 вересня 2025 року.  У 41-шу річницю від дня трагічної смерті українського поета, правозахисника і борця за незалежність України Юрія Литвина у комуністично-радянському концтаборі відбулося молитовне вшанування його пам’яті. Заупокійну літію у кафедральному храмі апостола українського Андрія Первозваного в м. Ужгорода відслужив єпископ Мукачівський і Карпатський Православної Церкви України Віктор Бедь.

Молитва пам’яті

У молитві за упокій душі Юрія Литвина Преосвященніший владика Віктор Бедь молився за спасіння його безсмертної душі, а відтак, згадав його як одного з наймужніших українських дисидентів, який ціною власного життя засвідчив відданість свободі й правді. Заупокійна літія стала актом духовної солідарності з усіма жертвами комуністично-радянських репресій і нагадуванням про ціну української незалежності.

Історична довідка

Юрій Тимонович Литвин (26.11.1934 – 05.09.1984) був поетом, журналістом, активним правозахисником та борцем за незалежність України у ХХ столітті. За свою українську та правозахисну діяльність він неодноразово зазнавав переслідувань з боку московського комуністично-радянського окупаційного режиму Союзу РСР. У таборах провів понад два десятиліття.

24 серпня 1984 року його знайшли з тяжким ножовим пораненням у таборі в Пермській області. Попри намагання приховати обставини, його смерть
5 вересня 1984 року залишилася символом нелюдських репресій проти українського руху опору. 19 листопада 1989 року, разом із Василем Стусом та Олексою Тихим, Юрія Литвина було перепоховано з почестями у Києві на Байковому цвинтарі.

Пам’ять і спадщина

Сьогодні, через понад чотири десятиліття після його мученицької смерті, постать Юрія Литвина залишається символом мужності, вірності правді та відданості Україні. Відслужена літія стала не лише вшануванням пам’яті героя, а й духовним свідченням того, що жертва Литвина не була марною.

Антоніна Вчорашня,
Інформаційна редакція газети «Срібна Земля»