Дорогі у Христі матері України!

     Дорогі сестри, бабусі, дружини, доньки, хранительки родинного тепла й людської любові!

     Сьогодні, у День матері, ми з особливою вдячністю, любов’ю і пошаною схиляємо свої серця перед величчю материнства — перед тим святим даром, через який Всемилостивий Бог дарує світові нове життя, надію, продовження роду, любов і духовну силу.

• Мати — це перше слово любові.
• Перше тепло.
• Перша молитва.
• Перша сльоза радості й тривоги.
• Перше благословення на життєву дорогу.

     Саме мати вчить дитину любити, прощати, берегти правду, поважати людей, цінувати добро, рідну землю, свій народ і свою державу. Саме материнське серце часто стає тією духовною опорою, яка утримує людину від зневіри, падіння і духовної темряви.

     Сьогодні Україна переживає один із найтяжчих періодів своєї новітньої історії — роки російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Ця війна принесла біль, сльози, втрати, руйнування, страждання і смерть у тисячі українських родин.

     І саме українська мати стала одним із найболючіших і водночас найсильніших символів нашого часу.

• Ми бачимо матерів, які проводжали своїх синів і дочок на фронт.
• Матерів, які ночами моляться за своїх дітей.
• Матерів, які втратили найдорожче — своїх дітей, чоловіків, рідних.
• Матерів, які самотужки виховують дітей у час війни.
• Матерів-переселенок, які, рятуючи дітей від війни, втратили свої домівки, звичне життя, але не втратили людяності, любові та віри.

     Сьогодні українська мати — це не лише берегиня родини.

     Це берегиня України.

     Саме на материнських молитвах, любові, терпінні та духовній силі значною мірою тримається наше суспільство, наша держава і наша національна надія.

     Особливо сьогодні ми повинні згадати й тих матерів, чиї діти віддали своє життя за свободу і незалежність України. Їхній біль неможливо виміряти словами. Але разом із болем живе і велика правда — їхні сини й доньки стали захисниками життя, людської гідності, свободи та майбутнього українського народу.

• Схиляємо голови перед матерями полеглих Героїв України.
• Молимося за них.
• Дякуємо їм.
• І ніколи не маємо права забути їхню жертву.

     У цей день хочу звернутися і до молодих людей:

• бережіть своїх матерів, шануйте їх, не відкладайте слова любові й вдячності «на потім». Бо мати — це один із найбільших дарів, які Всемилостивий Бог дарує людині у її земному житті.

     Поки жива мати — жива особлива нитка, що єднає людину з дитинством, родиною, совістю, любов’ю і духовним корінням.

     Сьогодні ми також молимося за всіх українських матерів, які вже відійшли у вічність. Нехай Всемилостивий Бог упокоїть їхні душі у світлі, мирі та вічній радості Свого Небесного Царства.

     Нехай у кожному українському домі буде більше любові, взаємної поваги, добра, миру і людського тепла.

     Нехай Господь береже українських матерів.

     Нехай благословить наших дітей.

     Нехай зміцнить українські родини.

     І нехай дарує Україні справедливий мир, перемогу правди та гідне майбутнє.

     З любов’ю, молитвою і архипастирським благословенням —

     ✠ Віктор БЕДЬ,
     єпископ Мукачівський і Карпатський,
     керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією
     Православної Церкви України

м. Ужгород
     10 травня 2026 року