Марина ДУБ,
доктор педагогічних наук, професор,ректор Карпатського університету імені Августина Волошина
м. Ужгород,
10 вересня 2025 р.
Анонс
Стаття узагальнює вплив повномасштабної війни РФ проти України на систему вищої освіти у 2014–2025 рр.: безпекові ризики, пошкодження ЗВО, вимушену діджиталізацію, забезпечення якості в умовах воєнного стану, фінансування та міжнародну підтримку. Запропоновано практичні кроки для університетів і державної політики на період війни й відбудови. [1; 3; 5; 10].
Ключові слова: вища освіта; воєнний стан; якість освіти; академічна доброчесність; інтернаціоналізація; фінансування; діджиталізація; безпека в освіті.
Announcement
This paper reviews how Russia’s war has reshaped Ukrainian higher education (2014–2025): security and continuity, damage to HEIs, accelerated digital transition, wartime quality assurance, financing gaps, and international support. It offers actionable recommendations for wartime operation and recovery. [1; 3; 5; 10].
Keywords: higher education; martial law; quality assurance; academic integrity; internationalization; financing; digitalization; educational safety.
Вступ
Повномасштабна російсько-українська війна (2014 – 2025) створила безпрецедентні умови для функціонування українських університетів: руйнування інфраструктури, переміщення студентів і викладачів, постійні загрози безпеці, перебої енергопостачання та повітряні тривоги. Паралельно держава й партнери розгорнули програми підтримки й відновлення, що охоплюють безпеку, доступ і модернізацію.
Нормативно-правові засади та політика уряду
Базою для дій у сфері освіти залишаються закони України про освіту та спеціальні воєнні рішення МОН; середньострокові пріоритети оновлено у стратегійному документі «Education of Winners (до 2027)». Ці акти орієнтують ЗВО на забезпечення безперервності навчання, якості та академічної доброчесності під час воєнного стану.
Безпекові ризики, пошкодження та безперервність навчання
Згідно з оцінками (станом на лютий 2024 р.), пошкоджено або зруйновано щонайменше 89 закладів вищої освіти (понад 12% від усіх ЗВО). Це напряму впливає на спроможність університетів проводити очне навчання, зберігати лабораторні бази й гуртожитки. Паралельно 2024–2025 рр. відзначені зростанням атак на освіту у світі, що підсилює вимогу до захисту освітньої інфраструктури.
У відповідь університети масштабували змішані та дистанційні формати, впроваджують укриття, графіки під час повітряних тривог і резервні енергорішення; державні та донорські програми підтримують безпечні умови й доступ до навчання.
Доступ і рівність можливостей: внутрішнє переміщення та міграція
Мільйони громадян залишаються переміщеними; значна частина молоді навчається за кордоном або в інших регіонах. Дані ЮНЕСКО й Світового банку відображають масштаб вимушеної міграції та переривання освітніх траєкторій, що потребує гнучких механізмів визнання результатів навчання, академічної мобільності та «мостових» програм реінтеграції студентів в українські ЗВО.
Забезпечення якості та академічна доброчесність у воєнний час
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) відновило та адаптувало процедури зовнішнього забезпечення якості ще у перші місяці війни; у 2024 р. закріплено підходи до воєнної акредитації та посилено фокус на академічній доброчесності й внутрішніх системах якості в ЗВО. Це підтримує довіру до дипломів і сумісність з Європейським простором вищої освіти.
Фінансування, управління й економіка відновлення
Загальний дефіцит фінансування освіти зріс на тлі воєнних видатків і падіння доходів сектору. Оцінки реконструкційних потреб країни (2025) засвідчують значний ресурсний розрив, що охоплює також освітню інфраструктуру; без адресних інвестицій ризикує поглибитися диференціація між університетами за якістю та доступністю.
Цифрова трансформація та інтернаціоналізація
Вимушений перехід у дистанційні формати прискорив цифровізацію: масштабування LMS, хмарних сервісів, електронних ресурсів, онлайн-іспитів і верифікації. Паралельно зростає роль міжнародних програм підтримки (Erasmus+, інституційні партнерства, донорські проєкти), що націлені на безпеку, інклюзію та модернізацію змісту. Програма Світового банку LEARN та супутні інструменти МОН — приклади такої підтримки та операційних настанов.
Людський капітал: кадровий склад, мобільність і «відтік мізків»
Переміщення викладачів, мобілізаційні та сімейні обставини, а також релокація наукових груп впливають на кадрову стабільність ЗВО. Відтак необхідна нова політика щодо збереження персоналу: гнучкі навантаження, змішані ставки, підтримка досліджень, спільні українсько-міжнародні лабораторії та повернення молодих учених через грантові механізми після стабілізації.
Етичні виклики та академічна доброчесність
Масова діджиталізація супроводжується ризиками: шахрайство під час онлайн-оцінювання, неправомірне використання ШІ-інструментів, тиск на наукову комунікацію. Рекомендації НАЗЯВО щодо доброчесності, прозорих політик оцінювання та моніторингу якості мають бути інтегровані в локальні акти університетів (кодекси, положення, процедури реагування).
Результати для регіональних університетів
Для регіональних ЗВО (зокрема Закарпаття) актуальними є: інтеграція ВПО-студентів, співпраця з місцевими громадами щодо укриттів та логістики, створення кластерів з бізнесом і органами влади для швидкого працевлаштування випускників, розвиток коротких програм і мікрокваліфікацій для дорослих. Такі підходи корелюють із державними пріоритетами до 2027 року.
Висновки
Українська вища освіта виявила високу стійкість, але потребує системної підтримки за трьома осями:
Відповідно реалізація цих кроків забезпечить керовану модернізацію сектору вищої освіти під час війни й у фазі відбудови.
Список використаних джерел
© Ужгородський Гуманітарно-економічний коледж. 2024
