Пошук справедливого миру між реальністю війни та міжнародними переговорами: як Україна може втримати суверенітет і перемогти у боротьбі за своє майбутнє
(Аналітичний політико-правовий аналіз)

Віктор Бедь, доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік,
Науково-дослідний інститут стратегічних та політико-правових досліджень Карпатського університету імені Августина Волошина

Геополітична ситуація (21–24 квітня 2025 р.)
У період з 21 по 24 квітня 2025 року світ став свідком чергового етапу дипломатичних маневрів навколо війни Російської Федерації проти України. Переговорні ініціативи лунали з Вашингтона, Брюсселя, Парижа, Лондона, Києва та Москви. Водночас на фронті зафіксовано ескалацію бойових дій, що супроводжується масовими вбивствами мирного населення та руйнуваннями критичної інфраструктури.

Основні переговорні платформи та ініціативи
1. План адміністрації Дональда Трампа (США)
Запропоновано: визнання фактичного контролю РФ над окупованими територіями; закріплення нейтрального статусу України; доступ до ресурсів як форма компенсації для США.
Ризик: легалізація злочину агресії, підрив державності України, створення прецеденту для нових війн.

2. Позиція України
   Президент Володимир Зеленський підтвердив: повне відновлення територіальної цілісності; вступ до НАТО та ЄС; переговори з РФ — лише після припинення вогню.
   Однак, з огляду на реалії, Україна готова до складних, але стратегічно вмотивованих політичних компромісів, які не означають поразки, а відкривають шлях до відновлення прав у межах міжнародного права та дипломатії.

Переваги:
– Підтримка міжнародного права і легітимності українських вимог.
– Збереження суверенітету як базової позиції державної політики.
– Консолідація внутрішнього суспільства на принципах національної гідності.

Ризики:
– Можливе виснаження ресурсів у разі затяжного протистояння.
– Недостатня готовність окремих міжнародних партнерів підтримувати тривалу війну.
– Поглиблення гуманітарної та економічної кризи.
– Продовження масової загибелі військовослужбовців та мирного наслення.

3. Ініціатива країн Європейського Союзу та Великої Британії
   Передбачає: введення миротворчого контингенту в Україну; підтримку територіальної цілісності України; безпекові гарантії в рамках нової коаліції.
   Перевага: найбільш збалансований та реалістичний варіант для забезпечення тривалого миру.
4. Позиція Російської Федерації
   Озвучено нові ультиматуми: вимога виведення ЗСУ з чотирьох областей (Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської), демілітаризація України, зупинка постачання зброї.
   Реальність: РФ не шукає миру, а намагається зафіксувати тимчасову перевагу як остаточний результат.

Вибір між гідністю і виживанням: межа компромісу
Станом на кінець квітня 2025 року виникає складна дилема: Україна, попри героїчний спротив, вичерпує ресурси швидше, ніж отримує стратегічні гарантії безпеки. Політичні компроміси, за умови чіткого юридичного та безпекового оформлення, можуть стати інструментом збереження державності, що має бути геополітичним пріоритетом за будь-яких обставин.

Гарантії безпеки: ключ до стабільного миру
1. Міжнародні гарантії: договір зі США, Великою Британією, Федеративною Республікою Німеччиною, Францією, Польщею, Японією; участь міжнародних структур — ООН, ОБСЄ, Ради Європи.
2. Внутрішні гарантії: розвиток оборонно-промислового комплексу; створення власної стратегічної зброї, включно з балістичними ракетами, гіперзвуковою зброєю, безпілотними системами, лазерною зброєю, посиленням Військово-морських сил, систем протиракетної оборони та відновленням збройного ядерного статусу і потенціалу України.

Рекомендації для України
1. Не погоджуватися на угоди, що містять визнання агресії.
2. Готуватися до «відкладеного» відновлення суверенітету на частині окупованих територій.
3. Зміцнити Збройні Сили України та військово-промисловий комплекс.
4. Започаткувати доктрину стратегічної автономності у питаннях безпеки.
5. Визначити вступ повноправним членом до Європейського Союзу як одну з першочергових задач поряд із міжнародними гарантіями безпеки.

Висновки
Мир — не завжди капітуляція. За умов правильного оформлення навіть компроміс може стати перехідною формою боротьби за перемогу. Україна має право на повне відновлення своїх територій. Головне — не втратити стратегічну мету та державну незалежність на підконтрольній території.
Стратегічна мета — збереження незалежності Держави України, вступ до Європейського Союзу та забезпечення міжнародних і внутрішніх гарантій безпеки.

Джерела:
1. El País – 24.04.2025
2. Huffington Post España – 23.04.2025
3. Podrobnosti.ua – 22.04.2025
4. Wikipedia (EN) – 24.04.2025
5. Reuters – 24.04.2025