Віктор БЕДЬ: Хто стане наступним Папою Римським: між Євангелієм і геополітикою?

Хто стане наступним Папою Римським: між Євангелієм і геополітикою

Віктор Бедь,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор,
президент Карпатського університету імені Августина Волошина,
Ужгородської української богословської академії,
Міжнародної академії богословських наук,
єпископ Мукачівський і Карпатський Православної Церкви України

Богословсько-аналітична стаття в умовах російсько-української війни (2014–2025)

Передмова: Упокоєння Папи Франциска

21 квітня 2025 року у віці 88 років відійшов у вічність Папа Франциск, у миру — Хорхе Маріо Бергольйо (Jorge Mario Bergoglio, 17 грудня 1936 — 21 квітня 2025), 266-й понтифік Римсько-Католицької Церкви. Папа Франциск увійшов в історію як перший Папа Римський з Латинської Америки (Аргентина), єзуїт та реформатор у низці соціальних питань. Утім, саме в період його понтифікату Католицька Церква зазнала однієї з найбільших морально-політичних криз — на тлі агресивної російсько-української війни.

Папа Франциск неодноразово зазнавав гострої критики за відсутність чіткої моральної позиції щодо війни Російської Федерації проти України. Його зустрічі (в тому числі онлайн) з Московським Патріархом Кирилом Гундяєвим — відомим прихильником тоталітарного путінського режиму, а також офіційні контакти з президентом РФ Володимиром Путіним (зокрема у 2020 році), в тому числі обмін подарунками та папське нагородження — викликали глибоке обурення серед українських і світових християн. Це сприймалося як моральне потурання злу, а не євангельське свідчення правди. Відтак питання обрання нового Папи Римського набуває не лише церковного, а й загальноцивілізаційного значення.

1. Римсько-Католицька Церква перед лицем війни: позиція, яка обурила
   
   Упродовж 2014–2025 років Святий Престол не продемонстрував чіткої моральної позиції щодо агресії Росії проти України. Заклики до «миру між сторонами» без прямого засудження агресора, відмова назвати Путіна воєнним злочинцем, спроби діалогу з Москвою — усе це справедливо викликало обурення.

Ватиканська дипломатія, очолювана кардиналом П’єтро Пароліном, фактично легітимізувала присутність Московського патріархату у світовому релігійному просторі, попри його ідеологічну та фактичну співучасть у геноциді українців, підтримці диктатури, політичних репресіях та воєнних злочинах.

«Горе тим, що зло називають добром, а добро злом…» (Ісая 5:20)

2. Майбутній Папа Римський: моральні критерії вибору
   
   Світові та українські католики мають право очікувати від нового Папи:

безкомпромісного засудження агресії Російської Федерації та путінського режиму;
припинення будь-яких відносин з Російською Православною Церквою до її покаяння;
відкритої підтримки свободи народів, особливо права України на захист і самовизначення;
повернення Католицькій Церкві пророчого голосу — не лише у справах миру, а й у боротьбі за істину.

«Істина зробить вас вільними» (Ів. 8:32)

3. Потенційні кандидати на Папський престол: хто вони?
   
   3.1. Кардинали, що викликають занепокоєння:
   
   П’єтро Паролін (Pietro Parolin, Італія, нар. 17 січня 1955, 70 років) — Держсекретар Ватикану. Один із головних архітекторів політики «умиротворення» Росії. Його кандидатура сприймається з недовірою.
   
   Петер Ердо (Péter Erdő, Угорщина, нар. 25 червня 1952, 72 роки) — Архієпископ Будапешта. Близький до режиму Віктора Орбана, який є політичним союзником Путіна.
   
   Луїс Антоніо Тагле (Luis Antonio Gokim Tagle, Філіппіни, нар. 21 червня 1957, 67 років) — Префект Конгрегації євангелізації народів. Популярний, але надто стриманий у складні часи.

3.2. Кандидати з довірою, але з обмеженнями:

Роберт Сара (Robert Sarah, Гвінея, нар. 15 червня 1945, 80 років) — рішучий противник диктатур, але похилий вік є перешкодою.

Крістоф Шенборн (Christoph Schönborn, Австрія, нар. 22 січня 1945, 80 років) — авторитетний богослов, прихильник України, проте вже emeritus.

Тімоті Долан (Timothy Michael Dolan, США, нар. 6 лютого 1950, 75 років) — Архієпископ Нью-Йорка, відомий підтримкою України та чіткою позицією.

3.3. Нові фігури з потенціалом:

Жан-Клод Оллеріш (Jean-Claude Hollerich, Люксембург, нар. 9 серпня 1958, 66 років) — Голова Єпископатів ЄС. Дипломат, обережно підтримує Україну. Може стати компромісною фігурою.
Марк Уелле (Marc Ouellet, Канада, нар. 8 червня 1944, 80 років) — колишній префект Конгрегації єпископів. Авторитетний, проте з мінімальними шансами через вік.

Кардинали з країн Глобального Півдня (Бразилія, Нігерія, ПАР) — потребують окремого аналізу, оскільки часто демонструють позицію стриманого нейтралітету щодо війни.

4. Духовні критерії перед обранням
   
   «Хто посоромиться Мене… того посоромиться і Син Людський…» (Лк. 9:26)

Новий Папа має бути не функціонером чи дипломатом, а пророком, який говорить правду та стає на бік жертв, а не агресорів. Його голос має бути голосом совісті, не тиші страху.

5. Висновки
   
   Католицька Церква не має права бути нейтральною щодо зла.
   Святий Престол потребує морального очищення від співпраці з диктаторськими режимами.
   Майбутній Папа має бути не політичним компромісом, а духовним авторитетом.
   В Україні чекають не дипломатії, а чіткого слова підтримки — згідно з Євангелієм.

«Не думайте, що Я приніс мир на землю; не мир Я приніс, а меч» (Мт. 10:34)

Джерела:
Святе Письмо: Ісая 5:20; Ів. 8:32; Лк. 9:26; Мт. 10:34
Офіційні виступи Папи Франциска (2022–2024)
Дипломатичні заяви Ватикану, інтерв’ю кардиналів
Аналітика: Reuters, La Croix, The Pillar, Crux, Vatican News, Kathpress, America Magazine
Публікації УГКЦ, ЗМІ США, ЄС, Канади