+ Віктор Бедь,
єпископ Мукачівський і Карпатський
Православної Церкви України
с. Кваси, Закарпаття,
6 серпня 2025 року
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Амінь.
Возлюблені у Христі брати і сестри!
Сьогодні ми святкуємо одне з найвеличніших двунадесятих свят церковного року — Преображення Господнє. У цей день наш Спаситель Ісус Христос зійшов на гору Фавор (нині — в Ізраїлі, у Нижній Галілеї) разом із трьома найближчими учнями — Петром, Яковом та Іваном — і явив їм Свою Славу, вічне Світло Божества, яке перебувало в Ньому «від віку».
Фавор — гора небесної зустрічі
Преображення — це не просто чудо. Це одкровення Божественної природи Христа, яка не знищила людську, а, пройшовши крізь неї, прославила і оновила її.
На Фаворі Христос не став кимось іншим — Він показав, Хто Він є насправді. Він відкрив перед обраними учнями Свою Божественну Природу. Вони побачили, що Він — не просто Учитель чи Пророк, а Істинний Бог.
Явлення Слави Божої — як мета людини
Преображення Господнє — це й пророцтво про нас.
Ми, створені на образ і подобу Божу, покликані до внутрішнього преображення, до оновлення, очищення, просвітлення і святості.
“Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.”
(2 Кор. 3:18).
Свято Преображення Господнього — це покликання кожного з нас:
– відкинути суєту земного життя;
– увійти в тишу молитви та внутрішню гармонію з Христом;
– побачити Славу Божу у світлі вічного Світла;
– дозволити цьому Світлу змінити нас — на спасіння душ наших безсмертних.
Чи не забули ми, що таке справжнє Божественне Світло?
У сучасному світі, де панує гонитва за матеріальним, блискучим, показним, Христос кличе нас до оновлення духовного — до смирення, очищення, любові до ближніх, до Світла Господнього, а не до марної й минущої людської слави.
У час страшної російсько-української війни ми живемо серед втрат духовності, занепаду моралі, охолодіння душ, знецінення життя, втрати віри, псевдодуховних імітацій. Але Господь і сьогодні кличе нас на гору Фавор — на гору преображення.
Це — гора:
– молитви;
– духовного піднесення;
– жертовності;
– героїзму;
– співстраждання
– та любові — до ближніх, до нашого українського народу, до України, до Української Церкви, і до Пресвятої Трійці — Отця, і Сина, і Святого Духа.
Питання лише одне: чи йдемо ми за Ним, нашим Спасителем, і чи піднімаємося разом із Ним на гору Фавор — до молитви, очищення та преображення?
Чи чуємо ми Заповіді Божі?
Чи намагаємося їх дотримуватись?
Чи маємо ми щире бажання залишити позаду своє духовне падіння — заздрість, злобу, ворожнечу, зраду, неправду — і йти шляхом очищення, любові та правди Божої?
Преображення — і через хрест, і через подвиг, і через саможертовність
У день Преображення Господнього ми не можемо не згадати тих, у кому Преображення Христове відбувається у формі найбільшої жертви — жертви за ближніх.
Зі щирою вдячністю і скорботою згадуємо героїчний подвиг наших українських воїнів-захисників, які в дусі Христової любові жертвують життям — заради своїх родин, ближніх, усього українського народу та народів цивілізованого світу.
Вони — оборонці України, Української Церкви, життя, свободи, гідності і віри.
Вони — супроти безбожних московських путінсько-гундяєвських окупантів-рашистів.
У їхньому героїзмі — відблиск Фавору,
у їхній крові — нове єлеопомазання народу,
у їхньому страдництві — пророчий знак неминучого воскресіння української нації та утвердження її свободи, величі, слави, добробуту і безсмертя.
Яблуневий Спас — народна традиція та символ духовного оновлення
Сьогодні, за благочестивою традицією нашого народу, ми звершуємо освячення плодів нового урожаю — звичай, відомий у духовній спадщині як Яблуневий Спас.
Але це — лише зовнішній знак.
Справжній плід — це душа людини, освячена Богом.
Хто сьогодні прийшов до храму з кошиком яблук — нехай принесе також кошик:
– віри,
– надії,
– любові,
– покаяння,
– бажання жити правдиво і свято.
І нехай усе це буде покладене перед Світлом Преображення Господнього— на Фаворі душі нашої.
Нехай Світло Слави Преображення Господнього торкнеться кожного з нас
і кожного серця наших героїчних українських воїнів.
Нехай очистить нас від зневіри, страху та наших провин.
Нехай дасть силу — жити, боротися, вірити, любити й перемагати.
У Христі Ісусі — Господі нашому.
Слава Преображеному Господу Ісусу Христу!
Слава Україні! Слава Героям!
Амінь.
© Ужгородський Гуманітарно-економічний коледж. 2024