Віктор БЕДЬ,
голова Всеукраїнського товариства борців за незалежність України,
народний депутат України першого скликання

м. Ужгород,
10 грудня 2025 р.

Анотація

У статті проаналізовано небезпеку проведення президентських виборів в Україні під час триваючої російсько-української війни. Автор розкриває маніпулятивну природу вимог про дострокові вибори з боку президента США Дональда Трампа та президента РФ Володимира Путіна, наголошуючи на їхньому потенційному впливі на внутрішньополітичну стабільність та національну безпеку України. Розглянуто ключові ризики: розкол українського суспільства, підрив довіри до державних інституцій, загрози для фронту, можливість прямого втручання Російської Федерації у виборчий процес, а також небезпечні геополітичні сценарії за участі США, РФ і Китаю. Обґрунтовано, що вибори в умовах війни можуть стати важелем зовнішнього тиску та «інструментом хаосу», який здатен призвести до втрати державності. Зроблено висновок про недопустимість виборів до завершення війни та наголошено на необхідності збереження єдності й захисту національних інтересів України.

Ключові слова: російсько-українська війна, президентські вибори, національна безпека, зовнішнє втручання, геополітичні ризики, Дональд Трамп, Володимир Путін, Володимир Зеленський, Китай, політична стабільність, державність України.

Annotation

The article analyzes the dangers of holding presidential elections in Ukraine during the ongoing Russian–Ukrainian war. The author reveals the manipulative nature of calls for early elections coming from U.S. President Donald Trump and Russia’s President Vladimir Putin, emphasizing their potential impact on Ukraine’s political stability and national security. The study outlines key risks: societal fragmentation, erosion of public trust in state institutions, threats to the military front, the possibility of direct interference by the Russian Federation, and dangerous geopolitical scenarios involving the United States, Russia, and China. It is argued that elections during wartime could become a tool of external pressure and an “instrument of chaos” that may lead to the loss of statehood. The conclusion stresses that elections should not be held until the war is over and highlights the importance of preserving national unity and defending Ukraine’s strategic interests.

Keywords: Russian–Ukrainian war, presidential elections, national security, foreign interference, geopolitical risks, Donald Trump, Vladimir Putin, Volodymyr Zelenskyi, China, political stability, Ukrainian statehood.

Маніпулятивний тиск Путіна і Трампа: спільний наратив, що загрожує Україні

Останні заяви Дональда Трампа (президент США) [1] та Володимира Путіна (президент РФ) [2] засвідчили формування небезпечного спільного політичного наративу: замість пошуку шляхів припинення російсько-української війни (2014 – 2025) вони намагаються нав’язати Україні тему термінових дострокових виборів Президента України.

Це – не випадковість, а елемент зовнішнього тиску, спрямованого на внутрішню дестабілізацію української держави у момент найбільшої військової загрози.

Піддавшись цій маніпуляції, президент Володимир Зеленський [3] зробив заяву про готовність провести вибори за 60–90 днів і звернувся до парламенту з вимогою змінити законодавство для проведення президентських виборів під час війни.

Це – помилковий, небезпечний і стратегічно програшний шлях, який може дорого коштувати Україні.

Ситуація на фронті: не час для політичної вакханалії

Поки триває дискусія про передчасні вибори, російсько-український фронт тріщить, українські воїни здійснюють надзусилля, а держава щоденно несе втрати – людські, матеріальні, територіальні.

У таких умовах запуск виборчої кампанії:

• розколе суспільство, яке зараз повинно бути максимально об’єднаним;
• деморалізує Українську Армію, яка стане об’єктом політичних маніпуляцій та інформаційних атак;
• послабить російсько-український фронт, відволікаючи ресурси та увагу країни від головного – відбиття агресії;
• посилить проросійську агентуру, яка отримує ідеальне середовище для продукування в Україні хаосу;
• може відкрити шлях до внутрішньої політичної дестабілізації, що на руку виключно країні агресору – Російській Федерації на чолі з військовим злочинцем Володимиром Путіним.

Чому вибори під час війни — це пастка та розкол суспільства

У мирний час вибори є природним інструментом демократії, який забезпечує оновлення влади, здорову політичну конкуренцію та публічний суспільний діалог.

У час війни вибори перетворюються на механізм дезінтеграції, адже нація, що бореться за виживання, потребує максимальної внутрішньої єдності, координованості та концентрації сил.

Під час гарячої фази російсько-української війни:

• суспільство об’єктивно поділяється за емоційними, травматичними та політичними лініями;
• будь-яке політичне суперництво між кандидатами перетворюється на боротьбу «свій проти свого», що послаблює моральний і психологічний опір нації й держави;
• виборча кампанія переносить політичні конфлікти у Збройні Сили, де служать люди з різними політичними поглядами, але з єдиною місією — захищати державу від агресора;
• внутрішня поляризація стає подарунком для ворога, який системно й цілеспрямовано працює на руйнування української єдності і державності.

У підсумку передвиборча боротьба під час війни підриває національну стійкість, оскільки:

• змінює державні пріоритети — замість зосередження на перемозі країна занурюється у політичне виборче змагання;
• відкриває величезні можливості для ворожої російської інформаційної та диверсійної роботи;
• деморалізує суспільство, яке й так живе у стані постійних втрат, тривоги та виснаження.

Нація у стані війни має бути єдиною — це її єдиний шанс на перемогу.

Вибори у цей момент — це спроба роз’єднати те, що повинно залишатися непорушним, об’єднаним і єдиним.

Руйнування довіри всередині держави

Передвиборчі кампанії, розпочаті в умовах смертельної небезпеки та триваючої російсько-української війни, неминуче запускають процеси внутрішнього розкладу, які підривають основу державної стійкості.

У таких умовах виборчий процес:

• породжує хвилю взаємних звинувачень, скандалів і компромату, що роз’єднує суспільство та замінює спільну мету боротьби політичною ворожнечею;
• підриває довіру до ключових інститутів держави — Армії, Президента, Парламенту, Уряду — оскільки будь-який крок сприймається через призму політичної боротьби, а не національної безпеки;
• послаблює легітимність влади у критичний момент, коли державі потрібна чітка вертикаль ухвалення рішень і безумовна підтримка суспільства;
• створює враження хаосу та керованої кризи, чим ворог активно користується для розхитування морального духу як серед цивільних, так і у війську;
• розмиває межу між державним інтересом і політичною доцільністю, що в умовах війни є надзвичайно небезпечним.

У результаті довіра громадян і військових – фундамент будь-якої держави у воєнний час — руйнується, а на її місці виникають підозри, взаємна ворожнеча та недовіра до рішень влади.

Військова загроза

Проведення виборів в умовах триваючої російської агресії створює безпрецедентні ризики для національної безпеки України.

Будь-який виборчий процес у таких умовах стає вразливою ціллю та інструментом тиску в руках ворога.

По-перше, вибори відкривають значні можливості для прямого втручання Російської Федерації:

• ракетні та дронові удари по виборчих дільницях, адміністративних будівлях, серверах і системах електронної обробки даних;
• кібератаки на Центральну виборчу комісію та державні реєстри, здатні паралізувати роботу системи або сфальсифікувати результати;
• диверсії та провокації, спрямовані на зрив голосування або створення хаотичних ситуацій у день виборів;
• інформаційно-психологічні операції, які дискредитуватимуть сам виборчий процес і його легітимність.

По-друге, вибори в умовах війни можуть перетворитися на масштабну катастрофу безпеки, яку Кремль використає:

• для шантажу української влади та суспільства;
• для розпалення паніки та недовіри до інститутів держави;
• для демонстрації «неспроможності України» перед міжнародними партнерами;
• для спроб змусити Україну прийняти нав’язаний Москвою політичний порядок денний щодо припинення війни на невигідних для України умовах.

Фактично ворог отримує унікальний шанс паралізувати державу в критичний момент триваючою російсько-української війни, коли будь-який політичний хаос чи збій може вплинути на оборону, управління військами та стратегічні рішення.

Умови війни роблять проведення виборів не тільки недоцільним, але й небезпечним – вони створюють додатковий внутрішній фронт, на який Україна не може дозволити собі відволікати ресурси та увагу.

Міжнародні ризики та геополітичний контекст: США, РФ, Китай

Просування ідеї дострокових президентських виборів з боку Дональда Трампа (США) та Володимира Путіна (РФ) відбувається не у вакуумі. Це — елемент ширшої геополітичної гри та фактично повзучої Третьої світової гібридної війни, де Україна може стати інструментом в чужих політично брудних руках, а не суб’єктом, якщо не усвідомить масштаб зовнішніх загроз і намірів ключових світових гравців.

1. Російська Федерація: стратегічна мета — послабити Україну зсередини

Для Кремля вимога виборів у період війни є частиною гібридної військової та геополітичної агресивної стратегії:

• розколоти українське суспільство, що унеможливить мобілізацію та стійкий спротив російській агресії;
• послабити легітимність української влади, щоб на міжнародній арені нав’язати тезу про «нестабільну, неспроможну українську державу»;
• створити хаос, що спростить подальшу військову ескалацію або політичний тиск;
• активізувати проросійські та агентурні мережі, які у виборчий період отримають ідеальні умови для впливу та подальшого проникнення і збереження в органах державної влади України.

Для Путіна «вибори під час війни» в Україі — це спосіб отримати те, чого він не зміг досягти на полі бою.

2. США за президентства Дональда Трампа: геополітичний тиск і прагнення контролю

Дональд Трамп, на відміну від двопартійної більшості американського істеблішменту, бачить Україну не як союзника, а як «фактор», який треба швидко вписати у вигідну для США угоду.

Його інтереси можуть включати:

• перекладання відповідальності за війну на Україну, щоб зменшити американські витрати та втрати;
• просування «мирного плану», який заморожує конфлікт на умовах Російської Федерації (країни агресора) і обмежує суверенітет України;
• перезавантаження відносин з Москвою, де Україна стане «розмінною монетою»;
• встановлення прямого впливу на українську внутрішню політику, зокрема через вимогу виборів і формування вигідного для сьогоднішнього президента США політичного поля.

Дональд Трамп не приховує прагнення діяти у форматі транзакційної політики — і це становить пряму загрозу незалежності України, якщо Київ опиниться ослабленим внутрішньо.

Проведення президентських виборів в Україні у період війни створює критичну вразливість, яку вже нині може використати чинний президент США Дональд Трамп відповідно до власної політичної логіки та геополітичних намірів.

У нинішніх умовах вибори в Україні відкривають перед Трампом можливість:

• формувати політично підконтрольну або сприятливу для себе ситуацію в Україні, використовуючи ослаблення державних інститутів у момент зміни влади та нестійкого перехідного періоду;
• пред’являти до Києва постійні вимоги та умови, які Україна в умовах війни не може ігнорувати через критичну залежність від американської військової, технологічної та фінансової допомоги;
• нав’язувати бачення «мирного врегулювання», що відповідає його власним політичним інтересам та стратегічним угодам із глобальними гравцями, і яке не обов’язково враховує українські цінності, безпеку чи територіальну цілісність України;
• тиснути на Україну у форматі транзакційної логіки, яку Трамп відкрито сповідує — коли міжнародні відносини розглядаються не як партнерство, а як торг чи обмін вигодами;
• вимагати швидких і небезпечних компромісів, які можуть передбачати фактичну легітимізацію російських захоплень або нав’язування Україні статусно-територіальних поступок;
• діяти непередбачувано й імпульсивно, що вже неодноразово спостерігалося у його зовнішній політиці й може створювати прямі безпекові ризики для української держави.

У такій конфігурації:

• Україна опиняється не в позиції партнера, а в позиції залежної сторони, яка змушена реагувати на тиск у найслабший момент — під час зовні нав’язаного внутрішнього перезавантаження влади;
• вибори під час війни фактично стають інструментом зовнішнього впливу, а не демократичним механізмом волевиявлення;
• Дональд Трамп отримує можливість максимально посилити свій контроль над українським політичним полем, визначаючи, які сили будуть «прийнятними», а які — «незручними» для сьогоднішньої американської адміністрації.

Це створює стратегічну вразливість, яка може призвести до рішень, що суперечать українським національним інтересам, та сформувати для України масштабні внутрішні й зовнішні ризики.

3. Китай: прагматичний гравець, який виграє від ослаблення США та Європи

Комуністичний Китай офіційно декларує «нейтралітет», але стратегічно зацікавлений у:

• ослабленні США та НАТО через затяжні конфлікти, зокрема й військові;
• дискредитації демократій, які не можуть впоратися з кризами;
• посиленні власної ролі як «миротворця», що підвищує глобальний вплив Пекіна у світі;
• створенні прецеденту, за яким великі держави мають право силою змінювати кордони інших (з оглядом на Тайвань).

Якщо Україна буде розколотою та ослабленою через виборчий хаос:

• Китай отримає аргументи проти демократичних систем управління;
• Пекін може запропонувати «альтернативний мирний план», який фактично узаконює територіальні втрати України;
• розкол Заходу призведе до посилення позиції Китаю у протистоянні зі США.

Тож нестабільна Україна — це геополітичний виграш для комуністично-тоталітарного режиму Пекіна, який прагне змінити світовий баланс сил.

Чому вибори під час війни, це смертельно небезпечно для України

Синхронізація інтересів реанімованого  комуністично-тоталітарного режиму Російської Федерації, частини американського політичного спектру – трапістів  та комуністичного Китаю означає:

• тиск йде з різних сторін, але з однією метою — послабити Україну;
• внутрішня дестабілізація через вибори стає універсальним інструментом для зовнішніх гравців, що мають вороже відношення до України;
• розкол українського суспільства — це найкоротший шлях до втрати суб’єктності України;
• хаос усередині держави може стати передумовою нав’язаних «мирних рішень», вигідних не Україні, а геополітичним центрам сили, і найперше – тоталітарним центрам світової політики.

Україна має усвідомлювати, що вибори під час війни — це не внутрішня політична справа, а геополітичний ризик, який активно враховують і використовують глобальні світові гравці, далеко не завжди демократичні, добросовісні чи такі, що поважають міжнародне право, суверенітет і територіальну цілісність інших держав світу, а також права і свободи людини.

Тому зараз для України головне:

• національна єдність, стійкість і непохитне збереження незалежності держави.

Вибори мають відбутися — але лише після завершення війни

Україна потребує чесних і легітимних виборів:

• президентських;
• парламентських,
• місцевого самоврядування.

Але відбудуться вони повинні відразу після припинення російсько-української війни і виходу з її гарячої фази, коли:

• буде гарантована безпека виборців і кандидатів;
• буде відновлено повний державний контроль над територіями, де можливо провести вибори;
• буде забезпечено реальну участь у виборах військових і внутрішньо переміщених осіб;
• буде отримано міжнародні безпекові гарантії від нового російського нападу.

Будь-яка інша модель — шлях до політичного хаосу, а то й до втрати державності України.

Корупція і війна: пріоритети не можна підмінювати

Україна повинна боротися з корупцією незалежно від обставин.

Але під час війни головний пріоритет — збереження держави.

Антикорупційні та правоохоронні органи мають працювати, але не повинні перетворюватися на інструмент:

• політичної пропаганди;
• політичної розправи;
• політичної дестабілізації;
• зовнішніх політичних маніпуляцій:
• гри у догоду іноземним силам.

У війні головні герої — українські воїни-захисники.

На сьогодні для України головна мета – припинення російсько-української війни, збереження незалежності держави та вступ України до Європейського Союзу.

Стратегічний висновок: негайні вибори = загроза політичної катастрофи

Проведення президентських виборів у найбільш небезпечний момент російсько-української війни:

• суперечить Конституції Україні, духу і цілям воюючої держави;
• створює ризики виникнення внутрішнього політичного хаосу та розділення українського суспільства;
• послаблює українську оборону;
• дає козирі російській агентурі та пропаганді;
• може стати фатальним ударом по українській державності.

Це — пастка Дональда Трампа і Володимира Путіна, у яку не можна дозволити втягнути Україну.

І відповідальність за недопущення цього лежить на українському суспільстві, політичних елітах та громадянських інституціях.

Заключне слово

Сьогодні український народ стоїть на межі історичного вибору: зберегти державну незалежність або дозволити внутрішнім політичним чварам зруйнувати найцінніше, здобуте кров’ю наших воїнів і багатьох поколінь борців за волю України — свободу, гідність та Богом даровану нам Державу.

Ми не маємо права повторити трагічні помилки народів, які втрачали свою свободу через внутрішні інтриги та політичну недалекоглядність у розпал війн. Особливо гіркий урок дала нам Українська Народна Республіка 1917–1921 рр., коли внутрішній розбрат і відсутність єдиної політичної волі стали однією з ключових причин втрати державності.

Тому наш обов’язок — діяти відповідально й пам’ятати:

• Вибори — після війни.
• Перемога — перед виборами.
• Держава Україна — понад політичними амбіціями.

Список джерел

1. Трамп заявив, що настав час провести вибори в Україні — НВ (NV.ua), 09.12.2025.

URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/tramp-zayaviv-shcho-nastav-chas-provesti-vibori-v-ukrajini-50567062.html (дата доступу: 10.12.2025).

2. Kremlin says Putin has ‘for a long time’ spoken about need for elections in Ukraine — Anadolu Agency (AA), 10.12.2025.

URL: https://www.aa.com.tr/en/russia-ukraine-war/kremlin-says-putin-has-for-a-long-time-spoken-about-need-for-elections-in-ukraine/3767254
(дата доступу: 10.12.2025).

3. Zelenskyy ‘ready for elections’ after Trump questions Ukrainian democracy — The Guardian, 09–10.12.2025.

URL: https://www.theguardian.com/world/2025/dec/09/zelenskyy-ready-for-elections-after-trump-questions-ukrainian-democracy
(дата доступу: 10.12.2025).